Головна Пошук Зворотній зв'язок Карта сайта
Програма розвитку тваринництва для Запорізької області
 

Національний науковий центр "Інститут механізації та електрифікації сільського господарства"
 

Науково-інноваційний центр "ІНТЕГРАЦІЯ"
 


Якість молока

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Інститут механізації тваринництва

 

Програма розвитку тваринництва

для Запорізької області

 

 

Директор ІМТ, чл.-кор. НААН, д.т.н. ,д.с.-г.н.                                 І. А. Шевченко

 

 

Запоріжжя – 2011 р.

 


ТВАРИННИЦТВО

Показники кількості поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці по Україні і Запорізькій області (табл. 1) свідчать, що проти відповідного періоду 2010 року в області зменшилась чисельність поголів’я великої рогатої худоби, в т.ч. корів на 3,0-3,6 % , поголів’я птиці на 2,8%, свиней – на 0,3%, овець і кіз на 0,2%.

 

Таблиця 1 – Кількість поголів’я сільськогосподарських тварин і птиці

Регіон

Велика рогата худоба

Свині

Вівці

та кози

Птиця

усього

у т.ч. корови

тис. голів

у % до 2010р.

тис. голів

у % до 2010р.

тис.

голів

у % до 2010р.

тис. голів

у % до 2010р.

тис. голів

у % до 2010р.

 

Україна

 

 

5227,5

 

96,2

 

2658,5

 

96,5

 

8087,8

 

97,2

 

2163,3

 

99,7

 

238358,9

 

101,4

Запорізька

область

 

124,6

 

96,4

 

61,2

 

97,0

 

376,3

 

99,7

 

57,4

 

99,8

 

5937,9

 

97,2

 

Загальне поголів’я великої рогатої худоби скоротилося у сільгосппідприємствах 12 районів, зросло – у 6. Найсуттєвіше зменшення відбулося у господарствах Приазовського (поголів’я повністю ліквідовано у поточному році), Новомиколаївського (17,5 %) та Пологівського (на 22,4%) районах. Поголів’я корів зменшилось у 12 районах, а збільшилося – у 5.

Поголів’я свиней збільшилося у господарствах 7 районів, найбільше – у господарствах Розівського (на 32,3 %), Оріхівського (на 20,5 %) та Василівського (на 20,1 %) районів.

Поголів’я птиці всіх видів збільшилося лише в 2 районах, скоротилося – в 9 (найбільше в господарствах Чернігівського - на 78,6 %, Василівського - на 67,9%, Мелітопольського - 66,7 % та Вільнянського - на 64,4 % районів).

В структурі всеукраїнського виробництва м’яса на частку свинини припадає 24,7 %,   м’яса птиці 68,0%, в структурі ж обласного виробництва м’яса свинина складає 72,5 %, а м'ясо птиці 19,5% (рис. 1). Це свідчить про переважний розвиток свинарської галузі в Запорізькій області. Виробництво яловичини в Україні і Запорізькій області приблизно однакове (7,3%   і   8,0% відповідно).

За підсумками 2011 року загальний м’ясний баланс по області – позитивний. Обсяги вирощування худоби і птиці на 0,8 тис.т перевищують обсяги реалізації, що свідчить про нарощування м’ясних ресурсів. Збільшено середньодобові прирости худоби, у тому числі великої рогатої худоби – на 8,4 %, свиней – на 4,8%. В усіх категоріях господарств протягом січня-листопада 2011 року вироблено 73,9 тис.т м’яса в живій вазі, що на 8,4 % більше, ніж за відповідний період 2010 року, 228,4 тис.т молока (на 8,3 % менше), 631,3 млн. шт. яєць (на 6,8 % менше).

 

Рисунок 1 – Структура виробництва м’яса

По сільськогосподарських підприємствах області загальні обсяги виробництва м’яса зросли у 17 районах, найсуттєвіше –– в господарствах Якимівського (у 3,3 рази), Великобілозерського (у 3 рази) та Запорізького (на 40,6 %) районів. Значне скорочення обсягів виробництва м’яса відбулося в господарствах Гуляйпільського (на 21,8 %) та Новомиколаївського (на 18,4 %) районів. Виробництво молока зросло у 7 районах області (найбільше у Кам’янсько-Дніпровському – на 35,3%, Токмацькому – на 17,8% та Розівському – на 17,9% районах), зменшилося – у 11 районах (найсуттєвіше – у Приазовському - на 65,1 % та Новомиколаївському - на 40,1 % районах).

Зменшення виробництва яєць (на 6,8 % до відповідного періоду 2010 року) обумовлено як технологічними (проведення заміни поголів’я), так і економічними причинами (зростання вартості матеріально-технічних ресурсів). Найбільше зниження виробництва яєць відбулося у господарствах Василівського (на 58,9 %) та Мелітопольського (на 33,0 %) районів, зростання – у господарствах Новомиколаївського району (у 1,7 рази).

Отже, хоча й спостерігаються у тваринництві Запорізької області певні позитивні тенденції,основною проблемою тваринницької галузі, як констатовано в Національному проекті «Відроджене скотарство» залишається зменшення обсягів виробництва продукції і поголів’я тварин, яке відбувається в господарствах всіх форм власності.

 

1   КОРМОВИРОБНИЦТВО

Забезпеченість повноцінними кормами має виключно важливе значення, оскільки продуктивність тварин на 50-80% залежить від чинників виробництва, з яких найважливішим є годівля.

Станом на 1 лютого 2012 року у сільськогосподарських підприємствах області було в наявності кормів усіх видів 83,3 тис. т корм. од., що на 9,7% більше ніж у 2011 році, з них концентрованих – 53,9 тис. т (на 12,1%). У розрахунку на умовну голову великої худоби припадає 5,5 ц корм. од. кормів усіх видів, з них концентрованих – по 3,6 ц корм. од. (на 1 лютого 2011 року – відповідно 4,6 ц корм. од. та 2,9 ц корм. од.).

Фактичні витрати кормових одиниць на одиницю продукції в Запорізькій обл., у тому числі витрати концентрованих кормів і змінювання їх частки у раціоні наведено на рисунках 1.1 і 1.2.

Bитрaтu koнцkopмiв

Рисунок  

1.1 - Витрати кормів на одиницю продукції та зміна структури раціону до 2015 р.

 

Чacтka koнцkopмiв

Рисунок

1.2 - Збільшення частки концентрованих кормів у раціонах (за поживністю) зі зростанням удою корів

 

Створення міцної кормової бази в Запорізькій області передбачає таку систему і структуру виробництва та використання кормів, яка повністю забезпечувала б протягом року поголів'я худоби і птиці різноманітними, якісними і повноцінними за поживністю кормами (рис. 1.3).

 

Kopм-натура-Oблacть

Рисунок 1.3 - Структура складових раціонів в натуральних (за масою)

показниках

Організація кормової бази включає систему виробництва і використання кормів, що характеризується відповідною структурою посівних площ і сівозмінами кормових культур, технологією їхнього вирощування (в тому числі із зрошуванням в зоні Степу), заготівлі, зберігання і приготування кормів до згодовування.

Співвідношення всіх видів кормів за їхньою загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства. Проте кормова база переважної більшості господарств не забезпечує такого співвідношення, кормові раціони зазвичай мають значний дефіцит поживних речовин. Через неповноцінність кормових раціонів за поживними речовинами, фактичні витрати кормів на виробництво продукції тваринництва значно перевищують науково обґрунтовані нормативи.

Незбалансованість раціонів по білку призводить до недоодержання 30-35% тваринницької продукції. Тому, для нівелювання цього фактору, необхідне залучення інвестицій для відтворення технології виробництва високобілкової вітамінно-мінеральної кормової добавки на основі фракціонування зеленої маси кормових і лікарських трав, яка може слугувати балансуючим компонентом раціонів для будь-яких сільськогосподарських тварин. Здешевлення білкової складової - головний резерв зниження собівартості кормів, а відповідно і собівартості продукції тваринництва.

Перехід на зональну енергоощадну систему кормовиробництва, адаптовану до екстремальних умов регіону, розширення посівної площі бобових багаторічних трав уже найближчими роками дасть змогу: збалансувати раціони всіх видів тварин, передусім ВРХ; знизити витрати техногенної енергії (палива, пестицидів, техніки тощо); зменшити екстремальне екологічне навантаження й деградацію природного потенціалу сільськогосподарських угідь, яка найбільше проявляється в посушливі роки; покращити екологічну обстановку й отримувати чисту тваринницьку продукцію високої якості; мати кращі попередники для зернових, овочевих і технічних сільськогосподарських культур; підвищити родючість ґрунтів без значних витрат коштів на закупівлю та внесення мінеральних, насамперед азотних, добрив.

Останнім часом   в господарствах спостерігається значне подорожчання усіх видів кормів. Це, своєю чергою, підвищує собівартість продукції тваринництва.

Прогноз загальних витрат основних кормів раціону у натуральних показниках для потреб молочного скотарства області, їх річні і денні витрати представлено на рис. 1.4.

Для забезпечення розвитку кормової бази тваринницької галузі Запорізької області потрібна заміна морально і фізично зношеного технологічного обладнання для виробництва кормів.

Кількісна динаміка комплексу основних засобів механізації заготівлі кормів, виходячи з потреб молочного скотарства області,   наведена на рис. 1.5.

 

 

Безымянный-2

Рисунок

  1.4 - Прогноз витрат кормів у натуральних показниках в 2015 р.

 

 

Машини для механiзацii-Oблacть

 

Рисунок

  1.5- Прогноз динаміки основних кормозбиральних машин до 2015 р.

 

Для приготування і роздачі кормів на молочних фермах і комплексах області в основному застосовуються мобільні технології на основі кормороздавачів місткістю до 10 м 3 , які не забезпечують необхідної якості змішування і роздачі кормів. Разом з тим в Україні значного поширення набула технологія мобільного приготування і роздачі вологих кормосумішей з використанням мобільних кормороздавачів-змішувачів (євроміксерів) (рис. 1.6).

 

 

Рисунок 1.6 – Типорозмірний ряд кормороздавачів-змішувачів для

молочних ферм для різних раціонів

 

Одним із стримуючих чинників підвищення ефективності процесів приготування і роздачі кормів є недостатня продуктивність завантаження консервованих кормів в кормороздавачі і кормороздавачі-змішувачі, яка не перевищує 40т/ч, при тому, що на цей процес припадає 19,2-29,9% витрат.

Існуючі технологічні лінії, які побудовані на базі малогабаритних комбікормових агрегатів, забезпечують однорідність змішування тільки   на рівні 85-86% з високими експлуатаційними витратами і високою часткою витрат праці і вимагають удосконалення як складу технологічних блоків, так і розширення функцій автоматичних систем управління. Вирішення цієї задачі набуває особливого значення з переходом сільського господарства на другий етап розвитку і виробництва продукції при дотриманні менеджменту якості на основі стандартів серії ISO 9001.

Проблемні питання кормовиробничої галузі:

-            недостатній рівень забезпеченості тваринницької галузі області високоякісними, збалансованими за всіма поживними речовинами кормами;

-            складність організації виробництва кормів на інтенсивній основі через руйнування системи зрошення, відсутність впровадження у виробничу практику наукових досягнень, досвіду кращих підприємств по застосуванню врожайних сортів кормових культур, розміщенню їх посівів у науково - обґрунтованих сівозмінах після належних попередників, раціональному підживленню ґрунту та ін.;

-            наявність морально і фізично застарілих технологій і технічніх засобів виробництва кормів, що зумовлює високу енергоємність виробництва одиниці продукції та її собівартість;

-            низький рівень використання супутньої і побічної продукції вирощування сільськогосподарських культур та відходів.

Цільові індикатори Програми:

- збільшити обсяги виробництва кормів по області на 20-25% (повніше забезпечити потреби тваринництва області у високоякісних кормах за рахунок власного виробництва);

- довести об’єми річних витрат кормів на одну умовну голову до 35-40 ц корм. од.;

- забезпечити у раціонах годівлі тварин оптимальне співвідношення кормових одиниць, перетравного протеїну, мінеральних речовин та вітамінів (на кожну кормову одиницю повинно припадати 100 - 110 г перетравного протеїну, для молодняку великої рогатої худоби – 110 -120 г і птиці - до 150 г) для повноцінного і раціонального використання кормів;

- довести відсоток заміни морально і фізично застарілих технологічних і технічних засобів виробництва і приготування кормів до 40-50%.

 

Заходи щодо розвитку кормової бази тваринницької галузі Запорізької області

- проведення моніторингу рівня забезпеченості кормами тваринницьких господарств області, на основі яких будуть одержані первинні дані контролю за обсягом та структурою кормової бази області та   узагальнені дані про рівень забезпеченості кормами тваринницьких господарств;

- розроблення комплексу організаційно-економічних, технічних і технологічних заходів щодо підвищення ефективності системи кормовиробництва області на всіх етапах виробництва, заготівлі, приготування кормів, згодовування тваринам з урахуванням найновіших досягнень науково-технічного прогресу;

- розроблення пропозицій щодо досягнення пропорційного співвідношення між кормовими ресурсами і перспективами ефективного розвитку галузей тваринництва відповідно до потреб в їх продукції;

- створення сертифікованих лабораторій з якості кормів та продукції тваринного походження (на базі акредитованої лабораторії ІМТ НААН);

  - розроблення науково обґрунтованих пропозицій щодо ефективного використання головного засобу виробництва - землі, раціональної організації кормового конвеєра і лукопасовищного кормовиробництва;

- впровадження прогресивних форм організації виробництва, системи машин для забезпечення комплексної механізації виробничих процесів на всіх стадіях кормовиробництва;

- організація стабільної кормової бази господарств насамперед на базі власних кормів і придбання тих, які неможливо виробляти у власному господарстві (комбікорми, білкові добавки, мікроелементи та ін.);

- раціональне поєднання джерел надходження кормів, як за рахунок внутрішньогосподарської діяльності (висівання кормових культур, використання лук і пасовищ), так і при міжгосподарській кооперації і агропромисловій інтеграції (купівля, обмін та ін.);

- забезпечення реалізації максимальної (потенційної) продуктивності тварин відповідно до їх породних можливостей шляхом забезпечення достатньою кількістю збалансованих за вмістом поживних речовин кормів;

- раціональне використання супутньої і побічної продукції вирощування сільськогосподарських культур та відходів;

- впровадження на сільгосппідприємствах технологічного аудиту систем кормозабезпечення на відповідність до Міжнародної системи якості ISO 9001 з наступною оптимізацією технологічних рішень за вимогами ДСТУ ISO 9001-2001 ;

- організація керування комбікормовим виробництвом на основі комплексної автоматизації технологічних процесів з забезпеченням якості продукції відповідно зоотехнічних вимог.

- створення умов техніко-технологічного забезпечення для виробництва екологічно чистих високобілкових кормів і кормових добавок для виробництва органічної продукції тваринництва.

- використання для приготування і роздачі кормів на молочних фермах і фермах по відгодівлі великої рогатої худоби мобільної технології з євроміксерами (кормороздавачами-змішувачами) вітчизняного виробництва (місткість євроміксерів для ферм 200-1200 корів і річною продуктивністю 4500-6500 кг молока - від 10 до 17 м 3 );

- розробка і впровадження для підвищення ефективності галузі скотарства перспективної мобільної технології з використанням потокових змішувачів-кормороздавачів та навантажувачів кормів продуктивністю до 60-80 т/год., які забезпечать зниження питомих витрат на приготування і роздачу кормів до 46-48% в порівнянні з євроміксерами;

- впровадження прогресивних форм організації виробництва, системи машин для забезпечення комплексної механізації виробничих процесів на всіх стадіях кормовиробництва (орієнтовна потреба Запорізької області в технічних засобах для виробництва кормів надана у табл. 1.1-1.4);

 

          Таблиця 1.1 Орієнтовна потреба Запорізької області в техніці для заготівлі сіна

Найменування машини

Потреба в техніці та фінансування по роках

2012

2013

2014

2015

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн.

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Косарки,   косарки - плющилки

71,6

5,4

78,1

5,8

84,6

6,3

91,1

6,8

Граблі - ворушилки

71,6

4,4

78,1

4,8

84,6

5,2

91,1

5,5

Прес - підбирачі

107,4

4,9

117,1

5,4

126,9

5,8

136,7

6,3

Навантажувачі рулонів

56,3

1,1

61,4

1,2

66,5

1,3

71,7

1,5

Транспортувальники рулонів

71,6

3,6

78,1

3,9

84,6

4,2

91,1

4,5

Разом:

 

19,4

 

21,2

 

22,9

 

24,8

 

          Таблиця 1.2 – Орієнтовна потреба Запорізької області в техніці для заготівлі силосу

Найменування машини

Потреба в техніці та фінансування по роках

2012

2013

2014

2015

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн.

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Кормозбиральні комбайни самохідні

178,96

32,22

195,24

35,15

211,52

38,07

227,80

41,00

Причепи

715,96

28,64

781,04

31,24

846,12

33,85

911,20

36,45

Разом:

 

61,06

 

66,67

 

72,28

 

77,89

 

 

          Таблиця 1.3 – Орієнтовна потреба Запорізької області в техніці для заготівлі сінажу

Найменування машини

Потреба в техніці та фінансування по роках

2012

2013

2014

2015

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн.

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Косарки, косарки – плющилки

429,56

12,37

468,60

13,50

507,68

14,62

546,72

15,75

Граблі - ворушилки

429,56

26,20

468,60

28,58

507,68

30,97

546,72

33,35

Прес – підбирачі

143,16

6,55

156,20

7,14

169,20

7,74

182,24

8,33

Кормозбиральні комбайни причіпні

143,16

11,45

156,20

12,50

169,20

13,54

182,24

14,58

Обмотувальники рулонів

143,16

3,86

156,20

4,22

169,20

4,57

182,24

4,92

Навантажувачі рулонів

143,16

1,46

156,20

1,59

169,20

1,73

182,24

1,86

Транспортувальники рулонів

71,60

2,51

78,08

2,73

84,60

2,96

91,12

3,19

Причепи

71,60

2,15

78,08

2,34

84,60

2,54

91,12

2,73

Разом:

 

66,72

 

72,83

 

78,95

 

85,06

 

 

          Таблиця 1.4 – Орієнтовна потреба Запорізької області в техніці для кормоприготування

Найменування

машини

Потреба в техніці та фінансування по роках

2012

2013

2014

2015

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн.

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн.грн

Кількість машин, шт.

Обсяг фінансування, млн. грн.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Навантажувачі стеблових кормів

178,96

6,27

195,24

6,84

211,52

7,40

227,80

7,97

Завантажувачі сухих кормів

178,96

29,53

195,24

32,22

211,52

34,90

227,80

37,59

Бункери - накопичувачі

536,96

11,81

585,76

12,89

634,60

13,96

683,40

15,04

Комбікормові агрегати

178,96

7,52

195,24

8,20

211,52

8,88

227,80

9,56

Кормороздавачі - змішувачі

178,96

7,16

195,24

7,81

211,52

8,46

227,80

9,11

Разом:

 

62,49

 

68,23

 

73,97

 

79,71

 

 

2 СКОТАРСТВО

         2.1 Молочне скотарство

Негативна тенденція (з 1990 р.) щодо скорочення молочної худоби і виробництва молока в Україні, характерна і для Запорізької області (рис.2.1).

 

Рисунок 2.1 – Структура поголів’я корів і виробництво молока

в Україні і Запорізькій обл.

Якщо в 1990 р. в Запорізькій обл. було 363, 4 тис. гол., то на квітень 2011р. поголів’я становило – 61,1 тис. гол. Відповідно до цього, скоротилося і виробництво молока: в 1990 р. було вироблено 992,3 тис. т молока, а 2010 р. – 261,7 тис.т.

Спостерігається тенденція перерозподілу в структурі виробництва молока, якщо в 1990 р. у сільськогосподарських   підприємствах було вироблено 893, 2 тис. т молока (90 %), а у приватних господарствах   - 99,1 тис. т молока (10%), то у   2010 р. у сільськогосподарських підприємствах було вироблено – 35, 4 тис. т молока (15%), тоді як у господарствах населення   - 226,3 тис. т. (85%).

За статистичними даними ( на квітень 2011 р) у господарствах населення утримувалось 83, 5 % корів, тоді як у с/г підприємствах -16,5 % з відповідним рівнем виробництва молока (85% і 15%).

Аналіз наявності молочної худоби в Запорізькій обл. (станом на 01.01.2011 р.) у всіх категоріях господарств показує, що найбільш чисельна молочна худоба утримується в   Мелітопольському (5663гол.), Приазовському    (5535 гол.) та   Бердянському (4770 гол.) районах, найменша чисельність корів у Кам’янко –Дніпровському ( 971 гол.) та   Великобілозерському районах (1077 гол.) ( рис.2.2).

Станом на 01.01.2011 р. в Запорізькій обл.   в наявності   залишилось 30 господарств з поголів’ям корів   від 100 та більше голів, з яких   5 господарств з поголів’ям – 500 та більше корів: племзавод завод «Степной» К-Дніпровський р-н, СВК ім. Фрунзе, Веселівський р-н, АФ «40-річчя Жовтня» Куйбишевський р-н, АФ «Нива», АФ «Росія» Бердянський р-н. В Запорізькій обл. є райони, де   практично відсутні сільськогосподарські підприємства молочного напрямку: Якимівський, Михайлівський, Запорізький, Василівський   (рис.2.3).

 

Рисунок 2.2 – Структура поголів’я корів в Запорізькій обл.

Рисунок 2.3 – Наявне поголів’я корів в господарствах Запорізької обл.

Таким чином, у виробництві молока у Запорізькій області спостерігаються наступні негативні тенденції :

- триває зниження чисельності молочної худоби, як у сільськогосподарських   підприємствах ( у порівнянні з   2009 р,   у 2010 р - 92,1 % ), так і господарствах населення (95,1 %);

- знижується виробництво молока: сільськогосподарських підприємствах -94, 4 %, у господарствах населення - 90,7 % (по відношенню до 2009 р.);

- зменшуються   обсяги споживання населенням молока і м’яса, що негативно впливає   на продовольчу   безпеку держави та здоров’я нації;

- зменшується   завантаження молокопереробних   підприємств;  

- відповідно до зниження поголів’я скорочуються   обсяги внесення органічних добрив, що негативно позначається   на родючості ґрунтів і продуктивності кормових і продовольчих культур;

- зростає соціальне напруження, що обумовлено відсутністю роботи та гарантованого заробітку сільського населення;

- ринок «завантажений» низькоякісною продукцією та відвертими підробками небезпечними для здоров’я мешканців області.

 

Прогнозні показники виробництва молока в Запорізькій області

Згідно з Національним проектом «Відроджене скотарство» в Запорізькій області передбачається збільшення валового   виробництва молока (рис.2.4) до наступних показників:   2012 р . – 273 тис. т, 2013 р – 294 тис. т, 2014 р . – 322 тис. т, 2015 р. - 358 тис. т.

 

 

Рисунок 2.4 – Прогноз виробництва молока і кількості поголів’я корів по усіх категоріях господарств Запорізької області в 2012-2015 рр.

(згідно нацпроекту «Відроджене скотарство»)

 

Прогноз валових обсягів виробництва молока і поголів’я корів у сільгосппідприємствах в Запорізькій обл.:

2012 р. – поголів’я корів - 11, 1 тис. гол., середня продуктивність корів - 4440   кг/гол., виробництво молока – 49,28 тис. т;

2013 р. - поголів’я корів -11, 6 тис. гол., середня продуктивність корів - 4920 кг/ гол., виробництво молока –57,07тис. т;

2014 р. - поголів’я корів -11, 9 тис. гол., середня продуктивність корів – 5460 кг/гол.,   виробництво молока –64,97тис. т;

2015 р. - поголів’я корів -12,2 тис. гол., середня продуктивність корів - 6080 кг/гол., виробництво молока –73,75тис. т.(рис.8)

Для підвищення виробництва молока у сільгосппідприємствах Запорізької обл. потрібно додатково створити наступну кількість скотомісць: 2012 р. -   0, 498 тис.; 2013 р. – 0,348 тис., 2014 р. – 0,2 тис., 2015 р.- 0,4 тис.

Відповідно до цього в області передбачається будівництво нових тваринницьких об’єктів: в 2012 р. – 4 приміщення, 2013 р.- 3 , 2014 р. – 1,   2015 р. – 2 .

Разом   з тим, передбачається реконструкція і модернізація   існуючих тваринницьких приміщень: в 2012 р. - 29 приміщень, 2013 р.- 20, 2014 р.- 16,   2015 р. - 22.

Заходи підвищення виробництва молока

Етап стабілізації   - підтримка існуючих виробництв та приватного сектору ( проектно-технологічна документація, повернення 50 % витрат на капітальне будівництво та технічне оснащення, вирішення питань щодо якості молока, якості комбікормів, оснащення приватного сектору індивідуальними доїльними апаратами та охолоджувачами молока за участю товаровиробників).

Підвищення виробництва молока у приватному секторі можливо за рахунок створення   молочних ферм для індивідуальних господарств на поголів’я 10, 25, 50 корів з комплектом технологічного устаткування для покращення якості одержаного молока. Це витікає з середніх   розмірів паїв (4-6 га   на пайовика з можливістю додаткової оренди) та із кількості пайовиків в родині - 2-4 чоловіка.

Техніко-економічні показники проектно-технологічних рішень індивідуаль­них молочних ферм на 10, 25, 50 корів за різними технологіями утримання худоби, доїння корів та архітектурно-будівельними рішеннями (легко збірна каркасна конструкція   або базових ферм) свідчать про перспективність виробництва молока на малих сімейних фермах (табл. 2.1).  

 

Таблиця 2.1 – Техніко-економічні показники   виробництва молока в

приватному секторі

Найменування

показників

Варіанти корівників

10 корів

(доїння

ДУ-10)

25 корів

(доїння ДУ-10)

50 корів

(доїння в ДМБ)

глибока

підстилка

боксове утримання

глибока

підстилка

боксове утримання

глибока підстилка

Капіталовкладення в будівництво, тис. грн.

203,66

883

856,7

2031,

1993,4

Вартість 1 скотомісця, грн.

11980

21536

20895

24469

24016

Надої молока на корову за рік, кг

4000

6000

6000

6000

6000

Рівень рентабельності, %

32,0

45,8

45,6

53,8

53,5

Строк окупності, років

5,8

6,0

5,8

5,0

4,9

 

Незважаючи на те, що переважна більшість молока в Україні і Запорізькій   області виробляється   у приватному секторі, якість його є дуже низькою. В   середньому у   молоці від населення у 1,9 рази більше бактеріального забруднення, ніж у молоці сільськогосподарських виробників.

Це обумовлено двома факторами: використання ручного доїння і традиційного підмивання вимені корів зі звичайного відра   з ганчіркою. Тому для підвищення якості молока у приватному секторі потрібно широке застосування механізованого доїння за допомогою індивідуальних доїльних апаратів та використанням охолоджувачів молока . Застосування доїльних апаратів   дозволить підвищити   швидкість доїння, покращити якість отриманого молока, підвищити умови праці доярки, заохочувати населення до утримання та підвищення кількості худоби. Зниження бакобсіменіння молока та переносу інфекційних захворювань вимені від однієї корови до іншої,   можливо за рахунок використання   спеціальних технічних засобів для підготовки вимені корів до доїння   при стійловому утриманні худоби   з функцією індивідуальної порційної подачі теплої води та її наступного відведення за межі стійла.

Етап нарощування   виробництва - реконструкція   та будівництво, модернізація   виробництва (оцінка тваринницьких об’єктів щодо   ефективності   їх реконструкції, систематизація   та уніфікація тваринницьких   об’єктів – 10, 25, 50, 200, 400, 800 голів, організація виробництва уніфікованих будівельних конструкцій та елементів обладнання на території Запорізької обл.).

Реконструкція існуючих молочних ферм за новими ресурсозберігаючими технологіями в сучасних умовах обмеженого державного фінансування і високих ставок по кредитних ресурсах є   одним із   головних напрямків підвищення ефективності молочного скотарства. Це обумовлено строком експлуатації існуючих тваринницьких приміщень – 50-60 років, а також значно меншими капіталовкладеннями в реконструкцію (60 % від нового будівництва) і скорочення строків вводу в експлуатацію в 2,5-3 рази.

  В зв’язку з цим потрібно провести оцінку   існуючих тваринницьких приміщень області: інвентаризацію та паспортизацію, ступінь зносу будівель, обладнання та   інженерних комунікацій,   визначити наявність кормових угідь та існуючої інфраструктури.

Розробка попередніх варіантів проектних рішень з реконструкції    корівників виконаними за типовими проектами ( ТП 801-2-49.85, ТП 801-2-30.83) показує економічну доцільність та необхідність проведення реконструкції. Варіанти проектних рішень передбачають   різні системи годівлі, прибирання гною і доїння в автоматизованому доїльному залі (1 варіант   – безприв’язне утримання корів в боксах з кормовим столом і видаленням гною скреперними установками типу УСГ -3; ІІ   - безприв’язне утримання корів в боксах з кормовим столом і видаленням гною бульдозерною лопатою типу БН-1М;   ІІІ – безприв’язне утримання корів   на глибокій підстилці з кормовим столом) - табл.2.2.

 

Таблиця 2.2 - Техніко-економічні показники виробництва молока в

реконструйованих корівниках за різними варіантами

Найменування показників

Варіанти реконструкції

І

ІІ

ІІІ

Капіталовкладення

в реконструкцію, тис. грн.

959,0

846,1

696,1

Вартість одного скотомісця, грн.

4795

4230

3480

Надої молока на корову за рік, кг

6000

6000

6000

Рівень рентабельності, %

34,7

29,0

31,5

Строк окупності, років

3,3

3,7

3,1

 

Витрати на реконструкцію в залежності від варіантів знаходяться в межах 696,1 – 959,0 тис. грн., а капіталовкладення складають 47,5- 51,1 % від вартості   нового будівництва,   строк окупності капіталовкладень – 3,1-3,7 роки.

Будівництво нових молочних ферм дозволить підвищити якість молока до вищого ґатунку і ціну його реалізації в 1,2-1,3 рази, зменшити вартість будівництва   корівників легкого типу у 2,0-2,4 разу,   ніж існуючі капітальні тваринницькі приміщення, які виконані за типовими проектами.

Нові молочні ферми передбачають використання   ресурсоощадної безприв’язної технології утримання   худоби і доїння корів на сучасних доїльних установках. Розробка варіантів проектних рішень сучасних легкозбірних   корівників металево-каркасного типу з безприв’язно-боксовою системою утриман-ня тварин за різними варіантами ( варіанти І, ІІІ - стіни-панелі типу «Сендвіч», варіант ІІ, ІV – стіни з піднімальними шторами з тентового матеріалу) показує високу ефективність створення сучасного виробництва молока ( табл.2.3).

Етап розширення   виробництва – створення асоціації молоковиробників та будівництво   сучасного молокозаводу на території Запорізької обл.

 

Таблиця 2.3 – Техніко-економічні показники виробництва молока в новому

корівнику за різними варіантами проектних рішень

 

Найменування

показників

Варіанти корівника на 400 корів

І

ІІ

ІІІ

ІV

Капіталовкладення в будівництво, тис. грн.

3231,43

2895,0

3042,3

2708,5

Вартість 1 скотомісця, грн.

8078

7237

7605

6771

Надої молока на корову

за рік, кг

7000

7000

7000

7000

Рівень рентабельності, %

31,7

33,1

34,5

35,4

Строк окупності, років

3,9

3,4

3,5

3,0

 

 

Якість молока

Вчасне технічне обслуговування молочно-доїльного обладнання є одним з напрямків національного проекту «Відроджене скотарство», а саме «…сприяти розвитку інфраструктури технічного сервісу обладнання, що використовується у скотарстві…». Незважаючи на досить високий рівень розвитку доїльної техніки і молочного обладнання для комплектації сучасних потокових ліній доїння, якість цього сервісу залишається незадовільною. Молочні господарства не мають можливості постійно проводити планову перевірку своїх доїльних установок згідно з ISO 3918, ISO 5707, ISO 6690, що призводить до відхилення від нормальної роботи.

Молочна галузь функціонує в надзвичайно великому діапазоні: від примітивного виробництва в приватних господарствах до сучасних спеціалізованих підприємств. За даними держаної статистики в 2011 р. серед сучасних спеціалізованих підприємств виробництва молока найбільш поширеними є господарства з прив’язним утриманням худоби та наступними типорозмірами молочних ферм: 50; 100; 200; 400 голів, які за загальною кількістю господарств становлять відповідно 1314 (31,8 %), 1488 (35,9 %), 926 (22,4 %), 412 (9,9 %).

На молочних фермах України переважає прив’язна технологія утримання худоби із застосуванням лінійних доїльних установок. Встановлена загальна кількість лінійних доїльних установок типу УДБ-100, УДМ-50, УДМ-100, УДМ-200 (рис. 2.5).

 

Рисунок 2.5 - Структура молочно-доїльного обладнання Запорізької області

Аналіз загальної комплектації лінійних доїльних установок та їх технічного стану показує, що тільки 25 % молочних ферм Запорізької обл. мають повнокомплектні доїльні установки з усіма справними вузлами і агрегатами, тобто 75% ферм мають некомплектні або несправні доїльні установки. Доля несправних вакуумних насосів, що знаходяться на цих фермах, складає 78 %, несправних вакуум-регуляторів – 59 %, зіпсованих вакуумметрів – 56 %. В непрацездатному стані перебуває 91 % доїльних апаратів. Правила монтажу доїльних установок дотримані тільки в 26 % ферм. Результати обстеження доїльно-молочного обладнання за станом технологічних параметрів показали, що подача вакуумних насосів не відповідає нормі у 77,8 % обстежених установок, робочий вакуумметричний тиск в основному завищений у 74,0 % випадків, коливання вакууму перевищує нормативні значення в 3-4 рази у 78 % випадків, частота пульсацій і тривалість такту смоктання не відповідають нормі у 72 % апаратів, а жорсткість дійної гуми – у 82 % доїльних апаратів (рис.2.6).

В результаті оцінки впливу відхилення техніко-технологічних параметрів молочно-доїльного обладнання, що виникають в результаті його відмови, на ефективність машинного доїння (рис. 2.7) встановлені наслідки, що призводять до захворювання корови маститом, зниження її продуктивності та погіршення якості молока.

Ефективна експлуатація молочно-доїльного обладнання молочних ферм і комплексів може бути забезпечена тільки при добре налагодженій системі технічного обслуговування і ремонту, основу якої становить виробничо-технічна база у вигляді відповідних виробничих приміщень, оснащених необхідними засобами для виконання діагностичних і ремонтно-профілактичних робіт з підтримання дієздатності машин і устаткування на достатньому рівні із забезпеченням необхідними матеріалами і людськими ресурсами.

 

Рисунок 2.6 - Аналіз технічного стану молочно-доїльного обладнання

Рисунок 2.7 -   Наслідки відхилення техніко-технологічних параметрів молочно-доїльного обладнання

 

 

Вітчизняне молочно-доїльне обладнання у багатьох випадках не супроводжується чіткою стратегією техніко-технологічного моніторингу, що обумовлює необхідність розроблення такої стратегії (рис. 2.8).

 

Рисунок 2.8 - Стратегія техніко-технологічного моніторингу

молочно-доїльного обладнання

Виробники вітчизняного доїльного обладнання не тільки не надають діагностичних засобів, але і не передбачають у вакуумній системі необхідних контрольних точок для застосування методик і програмно-технічних засобів діагностики, які пропонують відомі світові виробники, а саме: максимальний, мінімальний і середній статичний та максимальний динамічний тиск (пульсації) вакуумної системи; тривалість і баланс фаз та період пульсацій; витрати повітря і частота обертання валу вакуумного насосу.

Для вирішення цієї проблеми (ІМТ НААН) розроблено комплект устаткування для контролю вакуумметричних параметрів молочно-доїльного обладнання.

Техніко-економічного розрахунку використання розробленої стратегії та комплекту устаткування(УДМ-100) показують, що вона має високі експлуатаційні витрати, однак забезпечує підвищення якості отриманого молока на 25 % його вартості і запобігає зниження продуктивності корів на 16 %, при цьому зростає термін служби доїльної установки до 7 років. Річний економічний ефект від впровадження розробленої методики при оптимальній періодичності технічного обслуговування 175 год. становить 499 тис. грн.

2.2 М’ясне скотарство

Враховуючи сучасний стан тваринництва, зокрема виробництво яловичини в країні, ефективним джерелом підвищення її виробництва може стати менш трудомістка і ресурсовитратна галузь – спеціалізоване м’ясне скотарство. Характерною ознакою худоби м’ясних порід є її природна пристосовність, зокрема, до низьких температур ( – 10 о С) , завдяки чому, м’ясну худобу можна утримувати в полегшених приміщеннях, не знижуючи продуктивність в умовах відповідної годівлі.  

         Техніко-економічні показники у нових приміщеннях легкого типу на відгодівлю молодняку ВРХ (місткістю 500 голів) і з середньодобовим приростом 950 г показує доцільність будівництва сучасних (арочно- металевих конструкцій) тваринницьких приміщень для відгодівлі молодняку. Технологія утримання худоби в приміщеннях – на глибокій підстилці або безприв’язно–боксове (табл.2.4).

Таблиця 2.4 -   Техніко-економічні показники виробництва яловичини

                          в нових   приміщеннях   для 500 голів молодняку ВРХ

Найменування показників

Базовий варіант

(ТП 801-4-34)

Приміщення на 500 голів

Варіанти*

І

ІІ

ІІІ

1

2

3

4

5

Капіталовкладення в будівництво, тис. грн.

3960,7

3025,49

3121,23

2133,26

Вартість 1 скотомісця, грн.

7921,5

6050,9

6242,4

4266,5

Середньодобовий приріст, г

900

950

950

950

Собівартість 1 ц приросту, грн.

1377,0

986,3

989,0

937,3

Витрати праці на 1 ц приросту, люд.-год./ц

7,8

4,6

4,2

4,2

Рівень рентабельності, %

2,0

41,9

41,5

49,3

Строк окупності, років

 

4,2

4,3

2,7

*   І - боксове утримання, мобільна роздача кормів, прибирання гною - скреперними установками (рис.1);   ІІ – боксове утримання, стаціонарна роздача кормів, прибирання гною - скреперними установками; ІІІ – глибока підстилка, мобільна роздача кормів і прибирання гною. Годівля тварин -   з кормового столу,   напування -   з групових напувалок.

Другим шляхом підвищення виробництва яловичини   є утримання м’ясної худоби в реконструйованих тваринницьких приміщеннях , будівництво яких відбувалось за існуючими типовими проектами (ТП 801-4-200-89, ТП 801-4 -34 та ін.). Техніко-економічне обґрунтування   з реконструкції існуючих тваринницьких приміщень показує перспективність їх використання для утримання молодняка ВРХ на відгодівлі, а о сновні проектні економічні показники виробництва реконструйованих підприємств залежно від їх розмірів та інтенсивності відгодівлі тварин, приведені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5– Техніко-економічні показники реконструйованих ферм

                        з виробництва яловичини

 

Показники

Розмір ферм, гол

500

1000

2000

серед.

інтенс.

серед.

інтенс.

серед.

інтенс.

Кількість головомісць, гол

500

500

1000

1000

2000

2000

Середньодобовий приріст, г

800

1000

800

1000

800

1000

Річний валовий приріст живої маси, т

142,0

176,5

284,0

353,0

568,0

706,0

Витрати праці на одиницю приросту, люд-год/ц

10,5

8,0

8,0

7,0

8,0

7,0

Витрати кормів на одиницю приросту, ц.к.од./ц

8,0

7,0

8,0

7,0

8,0

7,0

Рентабельність, %

41

60

52

75

58

80

Строк окупності, рік

3,5

2,1

2,3

1,7

1,9

1,4

3   СВИНАРСТВО

Станом на 1 березня 2012 року в усіх категоріях господарств Запорізької області утримувалось близько 382 тис. голів свиней, в тому числі: у сільськогосподарських підприємствах – 264 тис. голів (69,1 %), у господарствах населення – 118 тис. голів (30,9 %).

Протягом 2011 року всіма категоріями господарств області було вироблено 33,5 тис тонн свинини, 73,5 % з цієї кількості було вироблено в сільськогосподарських підприємствах, решта – 26,5 % – у господарствах населення.

В структурі всеукраїнського виробництва м’яса частка свинини складає 24,7 %, в структурі ж обласного виробництва м’яса свинина складає 72,5%.

В Запорізькій області на 1 людину виробляється 17,5 кг свинини н а рік. За науково-обґрунтованими нормами харчування людина в рік повинна споживати біля 30 кг свинини. Для забезпечення цієї норми споживання поголів’я свиней в Запорізькій області, у відповідності з проектом «Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року», повинно бути збільшено до 655 тис. голів, а річне виробництво свинини повинно бути на рівні 57,3 тис. тонн, що потребує інвестицій в обласну галузь свинарства на рівні 950 млн. грн. (рис.3.1).

Частки виробництва свинини в Запорізькій області підприємствами різної потужності станом на 1 березня 2012 року представлено на рис. 3.2 з якого видно 52,5 % кількості свиней знаходиться в підприємствах з потужністю менше 3000 голів. Тому при розробці обладнання для свинарства слід орієнтуватись не тільки на свинокомплекси (підприємства більші за 6000 голів), але і на менших виробників.

 

 

Рисунок 3.1 – Планування виробництва свинини в Запорізькій області

до 2015 та інвестиції потрібні в галузь свинарства

 

Рисунок 3.2 – Поголів’я свиней, що знаходяться в підприємствах

різної потужності

Крім того, свиноферми потужністю 3000 голів і менше можуть бути перекваліфіковані на виробництво органічно чистої свинини, що свідчить про певний потенціал Запорізької області стосовно органічного свинарства. Для органічного виробництва свинини може використовуватись енергоощадна технологія з двофазним способом виробництва та утриманням свиней на репродукції і дорощуванні молодняка в опалювальних приміщеннях (як в промисловій технології), а відгодівельне поголів’я – в окремих неопалювальних приміщеннях на глибокій солом’яній підстилці.

Проблемні питання:

-            на свинофермах більшості сільськогосподарських підприємств переважають енерго- і трудозатратні технології через морально і фізично зношене обладнання, невідповідність приміщень для утримання тварин сучасним вимогам по теплоізоляції;

-            відсутність фінансових можливостей у с уб’єкт ів господарювання для проведення реконструкції або нового будівництва приміщень для утримання тварин, придбання сучасного обладнання, високопродуктивного ремонт ного поголів’я свиней;

-            складність вирішення питань щодо виділення земельних ділянок, отримання узгоджень і дозволів на будівництво свинарських ферм;

-            переважна частка кормів, якими годують тварин, не відповідають стандартам якості;

-            недостатньо розвинута як в області, так і в Україні, генетично-селекційна база, наслідком чого є невисокий відсоток фінального гібридного молодняку в товарному виробництві свинини та практично повна відсутність ринку двопородних гібридних тварин батьківського стада для створення фінальних гібридів;

-            надходження імпортної свинини у великих обсягах за демпінговими цінами, що ставить власне виробництво в нерівні умови;

-            нестабільні та низькі закупівельні ціни, що унеможливлюють сталий розвиток свинарства.

Заходи щодо подальшого розвитку свинарства в Запорізькій області:

-          проведення обстежень приміщень функціонуючих та непрацюючих свиноферм з метою визначення їх стану;

-          підготовка пропозицій щодо подальшого використання, технічного і технологічного переоснащення приміщень орієнтовного розміру необхідних капіталовкладень та необхідності залучення інвестицій;

-          завершення розпочатих та реалізація нових проектів реконструкції та нового будівництва окремих об’єктів і цілісних комплексів з виробництва свинини, зокрема органічно чистої свинини,   за замкненим циклом виробництва і застосуванням інноваційних технологій вирощування та відгодівлі свинопоголів’я;

-          залучення стратегічних інвесторів та використання державних інструментів і гарантій для реалізації цих проектів;

-          спрощення процедур виділення земельних ділянок та узгодження проектної документації для будівництва свиноферм;

-        застосування останніх досягнень науки   – ультрафіолетового опромінення комбікормів з метою їх знезараження, збагачення антирахітними речовинами, збільшення ферментативної активності при згодовуванні тваринам (розробки ІМТ НААН);

-          збереження існуючого генофонду порід свиней та вдосконалення його структури в напрямку збільшення відсотку м’ясних порід (ландрас, уельс, українська м’ясна).

 

 

4   ВІВЧАРСТВО

 

За останні два десятиріччя вівчарство зазнало руйнівних втрат і нині констатовано різке скорочення чисельності поголів’я овець і відповідно обсягів виробництва продукції вівчарства. Так, поголів’я овець в Запорізькій області скоротилося з 743,5 до 56,4тис. голів овець, або майже у 14 разів, причому 80,3 % з них сьогодні утримуються в господарствах населення. Виробництво вовни зменшилося з 3191 до 79 т, або майже в 40 разів. Рівень рентабельності вівчарської галузі склав – мінус 24,9 – 38,4 %. Вівчарство з великотоварного перетворилося в дрібнотоварне і ведеться екстенсивними методами. Галузь із високорентабельної (64,2% у 1991 р.) починаючи з 1995 р. перетворилося в збиткову.

По Запорізькій області передбачається зростання до 2015 року поголів’я овець до 74,5 тис. голів, у т.ч. у сільгосппідприємствах до 11,3 тис. голів, в гос­подарствах населення – 39,4 тис. голів (табл. 4.1).

Виробництво вовни планується довести до 121,6 тонн, виробництво баранини на 1 особу – до 0,095 кг. Забезпечувати заготівлю кормів на 1 вівцю на рік 5,5-6,5 ц корм. од, одержання настригу вовни на вівцю по 3,3 кг і середньодобові прирости на вирощуванні і відгодівлі – до 550 г.

 

 

Таблиця 4.1 - Основні показники розвитку вівчарства в Запорізькій області

(прогноз до 2015 року)

Показники

Один. виміру

Роки

2011

2012

2013

2014

2015

Поголів’я овець і кіз, всього:

   в т.ч. овець

тис. голів

5 1 , 9

38,5

50 , 8

40,1

64,9

42,2

68,2

44,3

74,5

48,4

Виробництво баранини на 1 особу

кг

0,062

0,066

0,074

0,082

0,095

Виробництво вовни

т

68,0

68 ,0

96,1

107,6

121,6

 

Сьогодні в Запорізькій області спостерігається тенденція збільшення поголів’я овець (від 2 до 4 % щорічно) різних напрямів продуктивності і відповідно обсягів й асортименту товарної продукції: дієтична ягнятина, молода баранина, сири та бринза, шкірсировина та вовна (особливо груба) з цілющими властивостями і гормонами довголіття, що дуже важливо для населення Запорізької області, як недосить благополучної в екологічному стані. У 2011 року кількість овець та кіз в Запорізькій області складала 51,9 тис. голів.

Проблемні питання:

-             значне зменшення чисельності поголів’я овець та кіз, втрата виробничої бази та кадрового потенціалу (рис.4.1-4.3);

-             низький рівень технічної оснащеності галузі (рівень механізації основних виробничих процесів становить 1-2%; частка ручної праці 95-98 %), який суттєво впливає на зниження продуктивності овець і зростання собівартості продукції;

-             застарілі технології утримання і годівлі овець, які обумовлюють низьку ефективність виробництва;

-             відсутність повноцінної кормової бази і зрошувальних пасовищ, що для зони Південного Степу України призводить до недостатнього рівня годівлі та незбалансованості раціонів годівлі овець та кіз;

-             низькі закупівельні ціни на продукцію вівчарства і, як наслідок, хронічна збитковість галузі.

 

 

Рисунок 4.1 - Поголів’я овець та кіз, тис. голів

Рисунок 4.2 – Обсяги виробництва

продукції вівчарства, тонн

 

Рисунок 4.3 – Чисельність вівчарських сільськогосподарських   підприємств та стан їх технічного оснащення

 

 

 

 

Цільові індикатори Програми:

-   довести у 2015 році загальне поголів’я овець та кіз у всіх категоріях господарств до 75 тис. голів;

-   забезпечити у 2015 році виробництво м’яса овець та кіз (реалізація в живій масі) на рівні 1000 тонн та більше;

-   довести у 2015 році виробництво вовни до 120 тонн і більше;

-   змінити структуру породного поголів’я овець в напрямку збільшення порід м'ясо-вовняного типу продуктивності - понад 90 %;

-   підвищити рівень годівлі овець до 4,5-5,6 ц корм. одиниць на рік при питомій частці (за поживністю) концентратів - 15-18, грубих кормів - 27 %, в тому числі сіна - 15 %, соковитих - 20-22 % та зелених -35-36 %;

-   розробити і відпрацювати сучасні низьковитратні технології контрольованого утримання овець, які ґрунтуються на максимальному використанні, як природних, так і культурних пасовищ впродовж 250-270 днів при мінімальному використанні капітальних приміщень для утримання овець;

-   впровадити новітні ресурсоощадні технології і технічні засоби, що забезпечать збільшення обсягів виробництва продукції вівчарства в 1,5-2,0 рази, зниження капітальних витрат на 35-50%; підвищення продуктивності праці в галузі на 25-30%; зниження енергоресурсоємкості технічних засобів на 45-50 % ; зниження номенклатури машин, задіяних в технологіях, до 30-35%.

Капіталовкладення у технічне оснащення галузі вівчарства до 2015 року представлені на рис. 4.3-4.6.

 

Рисунок 4.4 – Капіталовкладення у технічні засоби для утримання овець, тис. грн

 

 

Рисунок 4.5 – Капіталовкладення у технічні засоби для стриження овець та переробки вовни, тис. грн.

Рисунок 4.6 - Капіталовкладення у технічні засоби для доїння овець та переробки молока, тис. грн.

 

Заходи щодо розвитку вівчарства в Запорізької області:

-   інтенсифікація галузі шляхом збільшення капіталовкладень, вдосконалення технологій ведення галузі; впровадження ресурсо- та енергоощадних технологій виробництва продукції вівчарства, сучасних високоефективних техніч­них засобів для механізації виробничих процесів на всіх етапах виробництва продукції вівчарства;

-   змінення стратегії ведення вівчарства, орієнтація її на пріоритетність підвищення економічної ефективності галузі в господарствах різних форм власності та господарювання ;

-   розвинення м'ясо-вовняно-молочного напрямку, з наданням особливого значення збереженню наявних та створенню нових порід овець, здатних одночасно продукувати високоякісну вовну, м'ясо та молоко, а також дефіцитну сировину: овчину, смушки, шкури;

-   створення модульних господарств - племре п родукторів на 100-300 вівцематок, на базі яких відпрацювати технологічні рішення усіх проблем від вирощування поголів'я, постачання його іншим господарствам до переробки продукції та реалізації кінцевого продукту;

-   створення економічно привабливих сервісних підприємства, організацій, які б надавали послуги вівцегосподарствам усіх форм господарювання, насамперед малим за чисельністю, у веденні селекційно-племінної роботи, відтворенні стада, організації стриження овець, оцінки якості продукції вівчарства та її заготівлі; передбачити цільове фінансування існуючих підприємств за надання послуг населенню у проведенні цих робіт;

-   налагодження на базі Інституту механізації тваринництва НААН (м. Запоріжжя) виробництва вітчизняної електростригальної техніки, зокрема індивідуальних стригальних агрегатів та забезпечити за рахунок бюджетних коштів здешевлення їх на 50% при постачанні господарствам різних форм власності;

-   забезпечення виходу вівчарства із кризового стану шляхом впровадження механізації процесів виробництва та перероблення продукції вівчарства за замкненим циклом в умовах сільськогосподарських підприємств нового типу, які працюватимуть за схемою - «виробництво-переробка-одержання готової продукції-реалізація її споживачеві»;

-   впровадження сучасних наукових розробок щодо ресурсозберігаючих механізованих процесів виробництва та перероблення продукції вівчарства за замкнутим циклом, які забезпечують зниження капітальних витрат на 35–40 %, трудових витрат на 25 -30 %, енерговитрат в 1,3-1,5 разу, підвищення продуктивності праці чабанів на 25-30 % та зниження номенклатури машин, задіяних технологій до 35 %; технологічних модулів енергоощадного виробництва на блочній основі та безвідходного перероблення продукції вівчарства; технічних засобів (машин, обладнання, устаткування, тощо) для реалізації розроблюваних технологій та технологічних процесів у виробництво; проектів базових модулів вівцеферм на основі новітніх проектно-технологічних рішень (табл.4.2, 4.3);

-   впровадження енергозберігаючою моделі ведення вівчарства, яка базується на ранньоосінньому ягнінню вівцематок і утриманню тварин в приміщеннях полегшеної конструкції;

-   розроблення низьковитратної технології довготривалого контрольованого утримання овець в природних умовах, яка передбачає застосування пасовищного конвеєра на півдні Степу України за замкненим циклом, що забезпечує зниження енергозатрат до 40 % та підвищення продуктивності пасовищ на 25 %   .

- розроблення механізованих технологічних процесів: загінного випасання овець (до 1000 голів) на огороджувальних ділянках пасовища; стриження овець з продуктивністю до 12 голів/год; доїння овець та кіз з продуктивністю 50 і 100 голів/год; перероблення молока овець та кіз в сири та бринзу з продуктивністю 3,10 і 55 кг/цикл; сухого та вологого очищення брудної вовни з продуктивність до 10 кг/год.; видалення відпрацьованого миючого розчину з промитої вовни з продуктивністю до 20 кг/год.; ветеринарно-санітарного оброблення овець та кіз з продуктивністю до 20 голів/год.;

-   розроблення блоку базового модуля вівцеферми у вигляді технологічного модуля низького енергоспоживання на 50 вівцематок;

-   розроблення базового модулю вівцеферми у вигляді ферми-модуля на 350 овець;

-   розроблення базової моделі виробництва продукції вівчарства у вигляді блочно-модульної вівцеферми на 1050 голів;

-   розроблення технологічного модулю забою овець та первинного оброблення шкірсировини з продуктивністю до 20 голів на добу.

 

Таблиця 4.2 – Орієнтовна потреба господарств Запорізької області в

                      технічних засобах для виробництва та перероблення продукції

вівчарства до 2015 року (прогнозні показники)

 

зн

Назва машини

Призначення

Основні технологічні

параметри

Потреба по роках, шт.

2012

2013

2014

2015

 

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Агрегат стригальний АС-1

Машинне стриження та підстригання овець

Продуктивність, голів/год - до 12

Потужність, Вт - 300

Маса, кг - 11,1

110

115

120

125

2

Апарат заточний АЗ-1

Заточування ножів і гребінок машинок стригальних МСУ-200 та МСУ-200А

Продуктивність, пар/год - до 30

Потужність, кВт - 0,55

Діаметр диска, мм - 350

Маса, кг - 35

30

30

35

40

3

Електроогорожа ЕО-1

Контрольоване загінне утримання овець та ВРХ в природних умовах

Обслуговуване поголів’я, голів: овець - 1000

Довжина лінії огородження, м -1000. Кількість проводів, шт. - 2-3-4. Джерело живлення - генератор ГІ-1. Маса, кг - 125

10

12

15

20

4

Самогодівниця комбінована для овець СКО-10

Вільна годівля овець грубими та концентрованими кормами на кормових майданчиках

Обслуговуване поголів’я, голів-до 100

Фронт годівлі, м - 4,71

Робочий об’єм, м 3 - 0,52

Маса, кг - 55

168

172

177

180

5

Автонапувалка для овець

АНО-10

Вільне напування овець на кормових майданчиках

Обслуговуване поголів’я, голів-до 100

Фронт напування, м - 3,3

Робочий об’єм, м 3 - 0,3

Маса, кг - 20

168

172

177

180

6

Установка для доїння овець УДО-2-1

Машинне доїння овець в умовах ферми чи на пасовищах

Обслуговуване поголів’я, голів-до 100

Продуктивність, голів/год - до 50

Установлена потужність, кВт-0,75

Маса, кг – 200

13

13

14

15

7

7

Технологічний модуль «Бринзороб»

Перероблення молока овець та кіз в сири та бринзу в умовах бізнесових господарств

Вихід бринзи за 1 цикл, кг –

55-62

Місткість сировиробника, м 3 -0,557.

Маса, кг - 60

10

11

12

13

8

8

Технологічний модуль первинного оброблення вовни

ТМ ПОВ-8,0

Первинне оброблення вовни в умовах господарств

Продуктивність, кг/год –

8-10.

Маса, кг - до 2500

16

16

16

17

9

9

Станок для фіксації овець СФО-1

Фіксація овець під час проведення їх санітарно-профілак­тичного оброблення

Обслуговуване поголів’я, голів-до 1000

Продуктивність, голів/год - до 15.

Маса, кг - до 65

32

33

34

35

1

10

Станок для очищення

каракульських шкурок СОШ-2

Очищення каракульських шкурок від забруднень (гною, крові, солі, піску і т.п.)

Продуктивність, шкурок/год-70-75

Установлена потужність, кВт - 2,5.

Маса, кг - до 50

5

6

8

9

 

 

Таблиця 4.3 - Перспективи розроблення новітніх машин та обладнання для

реалізації перспективних технологій виробництва продукції вівчарства

 

 

зп

Назва машини, обладнання

Призначення

 

Основні технологічні

параметри

 

1

2

3

4

1

Самогодівниця пересувна для овець СПО-100

Вільна годівля овець тюкованими грубими кормами на кормових майданчиках

Обслуговуване поголів’я, голів - до 100.

Фронт годівлі, м - до 5,5. Маса, кг - до 200

2

Установка для доїння овець УДО-12-6

Машинне доїння овець в умовах ферм чи на пасовищах

Обслуговуване поголів’я, голів - до 500.

Продуктивність, голів/год - 100

Установлена потужність, кВт - до 5,0.

Маса, кг - до 800

3

Типорозмірний ряд технологічних модулів для стриження, класування та пакування вовни овець ТМ СКП-20, 40, 60

Механізоване стриження, класування та пакування вовни овець в умовах ферми чи на пасовищах

Обслуговуване поголів’я, голів - до 6000.

Продуктивність, голів/год - до 60

Установлена потужність, кВт - до 20.

Маса, кг - до 800

4

Технологічний модуль низького енергоспоживання

ТМ НЕС-75

Стійлове утримання овець в природних умовах

Обслуговуване поголів’я, голів - до 100.

5

Технологічний модуль контрольованого утримання овець ТМ КУО-1000

Контрольоване утримання овець в природних умовах

Обслуговуване поголів’я, голів - до 1000. Установлена потужність, кВт - до 20.

Маса, кг - 2500

6

Технологічний модуль для обслуговування суягних маток та вирощування ягнят

ТМ ОСМ-1000

Обслуговування суягних маток та вирощування ягнят

Обслуговуване поголів’я, голів - до 1000

Установлена потужність, кВт - до 10. Маса, кг - до 1000

7

Технологічний модуль санітарно-профілактично­го оброблення овець ТМ СПО-1000

Санітарно-профілактич­ного оброблення овець в умовах ферми чи на пасовищах

Обслуговуване поголів’я, голів - до 1000.

Маса, кг - до 800

8

Технологічний модуль для забою та первинного перероблення м’ясної продукції вівчарства

Забій та первинне перероблення м’ясної продукції вівчарства

Обслуговуване поголів’я, голів - до 1000.

Маса, кг - до 1000

 

 

 

5   ПТАХІВНИЦТВО

Птахівництво є одним з найважливіших і найперспективніших інвестиційних напрямків завдяки специфічним біологічним властивостям птиці (скоростиглість, велика плодючість та інші якості), які обумовлюють відносно короткий виробничий цикл (особливо при вирощуванні м’яса курей-бройлерів), найнижчі витрати праці та найдешевше вирощування. Завдяки цьому в останні 5 років птахівництво – практично єдина галузь тваринництва, яка нарощує обсяги виробництва і збільшує чисельність наявного поголів’я.

Однак, у Запорізькій області, у 2011 році відбулося зменшення виробництва яєць на 6,8% до відповідного періоду 2010 року. Обумовлено це, як технологічними (проведення заміни поголів’я), так і економічними причинами (зростання вартості матеріально-технічних ресурсів). Найбільше зниження виробництва яєць відбулося у господарствах Василівського (на 58,9%) та Мелітопольського (на 33,0 %) районів, зростання – у господарствах Новомиколаївського району (у 1,7 рази).

Виробництво яєць у 2015 році необхідно розвивати переважно в сільськогосподарських підприємствах, частку яких в загальному обсязі виробництва передбачається довести до 62%. Забезпечення одержання запланованих обсягів виробництва харчових яєць передбачається за рахунок підвищення середньої несучості на 15-17 яєць.

Проти відповідного періоду 2010 року, у 2011 році в Запорізькій області, зменшилась й чисельність поголів’я птиці на 9,8%. На перспективу необхідно збільшити виробництво м’яса птиці у 2015 році в 2 рази проти 2007, а на душу населення до 27 кг в забійній вазі. Розширити асортименту м’яса птиці шляхом значного збільшення обсягів виробництва м’яса індиків, гусей в 14 разів, качок в 7,9 рази. Розведення останніх двох видів птиці здійснюватиметься переважно в особистих господарствах громадян. Знизити частку м’яса бройлерів в загальній структурі виробництва м’яса птиці до 68%.

Для досягнення передбачуваних обсягів виробництва м’яса гусей слід забезпечити зростання виробництва добових гусенят у 2,7 рази. Для цього, поголів’я дорослої птиці повинно бути збільшено за період з 2010 до 2015 року майже у 2 рази. Вирощування гусей з мінімальними витратами дорогих комбікормів є найбільш економічно вигідним для сільського населення.

Розширення виробництва м’яса качок передбачається як в спеціалізованих господарствах, так і в сільськогосподарських приватних підприємствах, де є база і досвід роботи з качками.

Проблемні питання

зменшення виробництва яєць у 2011 році по області на 6,8%, яке обумовлене технологічними (проведення заміни поголів’я) і економічними причинами (зростання вартості матеріально-технічних ресурсів);

  зменшення чисельність поголів’я птиці на 9,8% (у 2011 році);

• недостатній обсяг виробництва м’яса індиків, гусей і качок та необхідність збільшення поголів’я дорослої птиці до 2015 року майже у 2 рази;

• н изькі та нестабільні закупівельні ціни на продукцію птахівництва;

• п остійне підвищення цін на посадковий молодняк птиці, комбікорми, кормові домішки, ветеринарні препарати та енергоносії;

• н е вирішене питання щодо утилізації посліду на промислових птахівничих підприємствах.

Цільові індикатори Програми:

- довести у 2015 році збільшення середньої несучості курей на 15-17 яєць;

- збільшити до 2015 року в сільськогосподарських підприємствах області обсяги виробництва м’яса індиків, гусей в 14 разів та качок в 7,9 рази;

- збільшити виробництво м’яса птиці у 2015 році в 2 рази проти 2007 року, а на душу населення до 27 кг в забійній вазі.

Заходи щодо розвитку птахівництва в Запорізької області:

- проведення технологічного переоснащення більшості птахо-підприємств області;

- налагодження виробництва конкурентоспроможного обладнання і засобів автоматизації для створення оптимального мікроклімату в пташниках; комплектів підлогового та кліткового обладнання для вирощування ремонтного молодняку і утримання курей, качок, індиків, гусей не тільки в спеціалізованих, але і в фермерських та присадибних господарствах; спецавтомобілів для перевезення інкубаційних яєць та добового молодняку, дорослої живої та битої птиці; обладнання для примусової відгодівлі водоплавної птиці на жирну печінку; яйце сортувального обладнання для забою та переробки птиці тощо;

- розробка та впровадження вітчизняних ефективних заходів екологічної безпеки при виробництві продукції птахівництва;

- впровадження системи контролю за якістю комбікормової продукції з використанням акредитованої лабораторії Інституту механізації тваринництва НААН;

- формування розгалуженої мережі сервісних формувань для забезпечення господарств населення молодняком птиці, повноцінними комбікормами у залежності від виду і вікової групи птиці, вітамінами, кормовими добавками та ветеринарними препаратами

 

Результати, яких прогнозується досягти по завершенню виконання Програми:

-          забезпечити високий рівень економічної ефективності виробництва харчових яєць у спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах області та підвищити зацікавленості сільських жителів до розвитку птахівництва;

-          довести частку виробництва яєць в сільськогосподарських підприємствах в загальному обсязі виробництва у 2015 році до 62%;

-          довести зростання обсягів виробництва харчових яєць по всіх категоріях господарств на 5-8% за рахунок підвищення середньої несучості на 15-17 яєць;

-          довести обсяги споживання харчових яєць до раціональної норми споживання   - 290 штук у розрахунку на 1 жителя області;

-          збільшити виробництво м’яса птиці у 2015 році в 2 рази проти 2007, а на душу населення до 27 кг в забійній вазі;

-          розширити асортимент м’яса птиці шляхом значного збільшення обсягів виробництва м’яса індиків, гусей в 14 разів, качок в 7,9 разу;

-          розширити виробництво м’яса качок переважно в селянських господарствах, особливо тих, де є база і досвід роботи з качками.

 

 

6   ВИРОБНИЦТВО ВИСОКОЯКІСНИХ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ

В Запорізькій області під ріллею зайнято 1906,8 тис. га сільськогосподарських угідь. За станом на 2011 рік органічних добрив внесено 4,42 тис. га, що складає близько 0,4% ріллі. В середньому на 1 га внесено 0,07 т органічних добрив , тоді як для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу слід вносити щонайменше 8-10 т/га високоякісних органічних добрив.

Потенціал для виробництва органічних добрив за виходом екскрементів від всіх видів поголів’я тварин та птиці складає понад 3,3 млн. т на рік, у т.ч. в господарствах населення – 1,98 млн. т на рік. З урахуванням умов утримання тварин на фермах і комплексах сільськогосподарських підприємств щорічно накопичується понад 1090 тис. т гною.

Усталена практика накопичення і зберігання гною в прифермських або польових буртах призводить до суттєвих втрат гною як вторинної продукції тваринницьких підприємств (втрачається близько 50% біогенних речовин та до 30% органічної речовини). Тільки 10-12% підприємств Запорізької області мають упорядковані гноєсховища, у той час як експлуатування тваринницьких об’єктів без наявності споруд для зберігання і перероблення гною законодавчо заборонено.

Важливим залишається екологічний аспект проблеми. Локальне накопичення гною й посліду на ґрунтових майданчиках призводить до зростаючих загроз навколишньому середовищу: забруднення ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, водоймищ, викидів шкідливих і парникових газів, розповсюдженню бур’янів тощо.

Одним із реальних шляхів нарощування виробництва органічних добрив є впровадження раціональних і ефективних систем переробляння гною й посліду разом з сільськогосподарськими рослинними відходами. Найбільш перспективним напрямом є впровадження технологій прискореного біотермічного компостування гною і посліду   із залученням понад 218 тис. т соломи, що дозволить з 2012 року щорічно отриму вати 1,0 млн. т, а в перспективі до 2015 року – 1,5 млн. т високоякісних екологічно безпечних органічних добрив (рис. 6.1, 6.2).

 

Рисунок 6.1 – Ефективність 1 т органічних добрив за різними технологіями переробки органічних відходів

 

 

 

 

 

 

 

 

25 тис. т мінеральних добрив,

в грошовому еквіваленті понад 50 млн. грн. на рік

(на прикладі поголів’я 2011 р.)

 

 

Рисунок 6.2 – Виробництво компостів в Запорізьк ій області

 

Розв’язання проблеми екологічно безпечного поводження з відходами тваринництва і рослинництва дозволить за рахунок внесення компостів зекономити понад 25 тис. т мінеральних добрив (в грошовому еквіваленті понад 50 млн. грн   щорічно).

Створення і впровадження регіонально-адаптованих технологій та новітнього технічного устаткування дозволить уникнути екологічних ризиків та зменшити їх негативний вплив на довкілля, створити умови екологічно безпечного виробництва сільськогосподарської продукції, підвищити рівень і якість виробництва органічних добрив, зменшити транспортні витрати на внесення на 60-70%, скоротити втрати біогенних речовин з відходів на 20-25%, підвищити родючість ґрунтів і врожайність сільгоспкультур на 15-30%, мінімізувати викиди парникових газів до норм світових стандартів.

Першочергові обсяги впровадження об'єктів переробки відходів в Запорізькій області на тваринницьких і птахівницьких підприємствах (всього 34):

- великої рогатої худоби з поголів'ям понад 800 корів              – 9 шт.;

- свинарські підприємства з поголів'ям 2-3 тис. гол.                  – 9 шт.;

- свинарські підприємства з поголів'ям до 6 тис. гол.                 – 4 шт.;

- свинарські підприємства з поголів'ям до 12 тис. гол.               – 3 шт.;

- свинарські підприємства з поголів'ям свише12 тис. гол.                   – 4 шт.;

- птахівницькі підприємства                                                                   – 5 шт..

Пропоновані виробничі потужності об'єктів:

-        Виробничий комплекс потужністю 5 тис. т. компостів в рік (ферми великої рогатої худоби - до 400 голів; свинарські ферми - до 3 тис. голів; птахоферми - до 300 тис. гол.). Проектна вартість - 3,51 млн. грн.

-        Виробничий комплекс потужністю 10 тис. т. компостів в рік (підприємства великої рогатої худоби - до 800 голів; свинарські ферми - до 6 тис. голів; птахофабрики - до 1 млн. гол.). Проектна вартість - 6,98 млн. грн.

-        Виробничий комплекс потужністю 20 тис. т. компостів в рік (підприємства великої рогатої худоби - понад 800 голів; свинарські ферми - понад 12 тис. голів; птахофабрики - понад 3 млн. бройлерів). Проектна вартість - 12,2 млн. грн.

 

Пріоритетні напрями та завдання:

-        визначення на перспективу цільових показників нарощування виробництва органічних добрив в Запорізькій області та засобів їх досягнення;

-        обґрунтування обсягів фінансового забезпечення для реалізації визначених пріоритетів;

-        врегулювання питань щодо надання в оренду за спрощеною процедурою земельних ділянок державної власності для розміщення об’єктів з екологічно безпечної переробки відходів скотарських, свинарських і птахівницьких підприємств, що виробляють органічні добрива;

-        розроблення заходів щодо нарощування виробництва екологічно безпечних органічних добрив (компостів) на основі відходів скотарських, свинарських і птахівницьких підприємств з залученням органічних решток рослин;

-        стимулювання виробників тваринницької продукції щодо створення на об’єктах господарювання високомеханізованих споруд екологічно-безпечної переробки в органічні добрива відходів скотарських, свинарських і птахівницьких підприємств;

-        розроблення нових правил усталеної практики переробки відходів та принципів застосування органічних добрив для підвищення їхньої ефективності і зменшення навантаження на довкілля;

-        розроблення типових і індивідуальних проектів нових та реконструйованих споруд різної потужності для екологічно безпечного перероблення тваринницьких відходів з системою машин і обладнання для виконання комплексу технологічних операцій;

-        супровід інноваційних проектів щодо впровадження в практику наукових розробок;

-        розроблення раціональних систем удобрення сільськогосподарських культур для забезпечення їхньої стабільної продуктивності, високої якості продукції та збереження родючості ґрунту;

-        визначення екологічних ризиків, пов’язаних з утилізацією відходів тваринництва і рослинництва (відходів тваринництва, невикористаної соломи та органічних відходів переробних виробництв);

-        розроблення науково-організаційних засад випробування закінчених наукових розробок;

-        формування банку завершених наукових розробок, що рекомендуються для освоєння в агропромисловому виробництві Запорізької області;

-        підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, що задіяні у сфері переробляння сільськогосподарських відходів в органічні добрива.

 

7 СТРАТЕГІЯ ВИКОРИСТАННЯ СОЛОМИ

За оцінками   спеціалістів, виробництво соломи в Запорізькій області сягає 1500-1750 тис.т./рік. В середньому щорічно біля 1,5 тонни соломи з гектара одержують господарства після збирання врожаю, з яких 5-7% використовується на господарські потреби, на корм, підстилку для скота. В теперішній час, коли середня ціна соломи в брикетах (тюках) складає 120 грн. за тонну, що незрівнянно нижче   традиційних джерел енергії, намітилась тенденція до вичерпного використання соломи на енергетичні цілі.

В той же час в тваринництві традиційно існують власні потреби до застосування соломи для забезпечення комфортних умов утримання тварин з метою підвищення їх продуктивності і економічної ефективності технологій й продукції. Крім того, солома має регламентоване застосування в технологіях переробки гною при виробництві органічних компостів, як найбільш якісного органічного добрива, що сприяє відтворенню ґрунтів, виробітку гумусу, а також забезпеченню екологічної безпеки в зонах функціонування сільськогосподарських підприємств.

Тому, шляхом відповідного прогнозування має бути визначено ту кількість соломи, яка безперечно повинна залишатися в господарствах для забезпечення необхідних технологій ефективного і системного функціонування тваринницьких об’єктів (табл.7.1).

 

Таблиця 7.1 - Перспективи використання соломи на підстилку у ВРХ

 

Показник

2011р.

2012р.

2013р.